Історія кафедри

Перша згадка про кафедру іноземних мов у зв’язку з призначенням її завідувача (харківський період) з’являється у жовтні 1944 р.

Вересень 1945 р. - перший документ львівського періоду: наказ про віднесення кафедри «чужоземних мов» Українського поліграфічного інституту до загальноінститутських кафедр і підпорядкування її безпосередньо навчальній частині. Ні про персональний склад, ні про те, які мови вивчалися в той час, відомостей немає.

Подальша історія кафедри віддзеркалює відношення держави до вивчення іноземних мов: відведені на їх вивчення години то збільшувалися, то скорочувалися, а разом з тим збільшувався або зменшувався кількісний склад кафедри.

Історія кафедри- це також історія її підпорядкування та входження в склад різних структур та факультетів УАД. На початку свого заснування кафедра іноземних мов підпорядковувалась навчальній частині, потім кафедра входила до складу технологічного факультету. З кінця 90-х років минулого століття кафедра іноземних мов увійшла до складу факультету економіки і організації книжкової справи (тепер - факультет медіакомунікацій та підприємництва).

Члени кафедри зробили вагомий внесок у науку і відомі за межами України. Це, в першу чергу, Михайло Миколайович Гресько (1913- 1989 рр.), видатний український літературознавець, бібліограф, кандидат філологічних наук, який працював на кафедрі іноземних мов з липня 1955 року до січня 1974 року викладачем французької та німецької мов, а з 1967 року- виконував обов‘язки доцента. У 1963 р. М.М. Гресько захистив кандидатську дисертацію на тему: «Твори Гі де Мопассана в перекладах і критиці на Україні». В його творчій спадщині 103 публікації, серед яких - бібліографічний покажчик «Т.Г.Шевченко французькою мовою (1847-1867)», стаття «Іван Франко – редактор і критик Гі де Мопассана» тощо.

Впродовж багатьох десятиліть ХХ ст. навчання іноземних мов у вітчизняних навчальних закладах переважно передбачало вивчення і викладання іноземної мови як такого навчального предмета , який в кінцевому результаті не мав (і не передбачав) ніякої можливості практичного застосування мови в ситуаціях реального спілкування. Навчання іноземних мов відбувалось з огляду на суворо регламентовані нормативні дані за певними суворо контрольованими стандартами.

Коли кордони стали «прозорими», а люди дістали можливість подорожувати, то змінилася і мета вивчення іноземних мов: мови стали вивчати, щоб практично володіти ними, до чого прагнув і продовжує втілювати в життя викладацький склад кафедри. Методика викладання перетворилась на кафедрі у справу творчості, відбувалися методичні семінари, конференції, які проводили викладачі кафедри, серед яких: О.В.Ужвій, Ї.Д.Джулик, З.К.Борисова, Н.І.Новікова, Т.Є.Ачинашева, А.Б.Палюх, Д.В.Цимбалюк, О.О.Захаров, О.В.Тищенко, В.В. Грицютенко, Л.І.Петлична, М.І.Кузнєцов та ін.

Велика увага приділялась питанню забезпечення навчального процесу сучасними методичними розробками, створеними працівниками кафедри. Поліграфія робила величезні кроки вперед, і ці прогресивні зрушення необхідно було відобразити в навчальних посібниках. Крім того, з’явилися нові спеціальності: „ Комп’ютеризовані технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв”, ” Технологія електронних мультимедійних видань”, «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”, ”Маркетинг” і т.д. . У зв’язку з цим виникла потреба забезпечення студентів посібниками з сучасними фаховими текстами по спеціальності з метою засвоєння нової термінології.

За період свого існування кафедра іноземних мов видала понад 250 методичних посібників та більш як 450 друкованих праць.

Історія кафедри – це також історія її активної участі у підготовці іноземних спеціалістів, у налагодженні зв‘язків із закордонними вищими навчальними закладами поліграфічного спрямування та закордонними видавничо-поліграфічними підприємствами.

Історія кафедри іноземних мов багата на визначних науковців, педагогів, насичена яскравими подіями, вкладом у педагогічну, методичну, наукову, міжнародну діяльність Української академії друкарства.